Ранній розвиток дитини: психологічні особливості

Для того, щоб краще розуміти ранній розвиток дитини усім батькам варто володіти певними знаннями про психологічні особливості дітей у різному віці. Розкриваючи тему психологічних особливостей малюків саме 3-4 років, варто зазначити, що вік трьох років вважають певною межею у розвитку дитини з моменту її народження.

Саме у цьому віці починається процес «відокремлення» малюка від дорослого та дитина починає сприймати себе як окрему особистість та саме у цьому віці малюк долає кризу 3-х років.

Важливо розуміти, що основними потребами дітей раннього віку стають:

• потреба у спілкуванні;
• потреба у повазі;
• потреба у визнанні.

Основним та найважливішим видом діяльності, завдяки якому малюки 3-4 років пізнають навколишній світ та починають будувати взаємовідносини з оточуючими, стають саме ігри для розвитку дитини.

Якщо говорити про поведінку дітей у цьому віці, то їм притаманні емоційні сплески, відсутність емоційного самоконтролю, підвищена самооцінка, що надає можливість малюку спробувати нові для нього види діяльності, відсутність передбачення наслідків дій та переживань з приводу самих дій.

Малюк 3-4 років прагне самостійності, хоча не може впоратися без допомоги дорослих, дитина любить своїх батьків, однак емоційно реагує на обмеження своєї свободи - і такі протиріччя переповнюють внутрішній світ дитини. Саме у цьому віці малюк переживає КРИЗУ 3-х років.

Основними моментами кризи 3-х років є:

1. Формування «проти волі», що виражається в непереборному бажанні малюка робити усе «по-своєму». Цей етап необхідний дитині для відокремлення, з одного боку малюк потребує незалежності та визнання своєї самостійності, хоча з іншого - до такої форми поведінки він ще не готовий. Саме криза 3-х років стає завершальним етапом «злиття» дитини з матусею та малюк починає усвідомлювати власне «Я».

2. Усвідомлення малюком себе як окремої особистості. Цей етап виражається через потребу дитини відкидати майже усе, що пропонують дорослі та спробу виконувати все самостійно, навіть, якщо малюку не вистачає на це зусиль та вмінь. Варто зазначити, що малюк негативно реагує безпосередньо не на дію, а на прохання дорослого виконати цю дію.

3. Зміни соціальних відносин дитини з людьми, які його оточують, що проявляється в знеціненні (малюк починає дражнити або обзивати батьків) та впертості (бажанні дитини виконувати все «по-своєму» та протесті проти дій, які просять виконати дорослі).

4. Зміни в емоційно-вольовій сфері, що призводить до самостійного регулювання поведінки та діяльності дитини. Наприклад, під час гри з однолітками дитина вчиться відчувати та захищати особистісні кордони та сприймати їх наявність у інших людей.

Основним завданням батьків у період коли дитина проходить ранній розвиток стає спроба полегшити подолання малюком кризи в 3 роки.

Чітка організація розпорядку дня з боку батьків сприяє мінімізації суперечок між дитиною та дорослим та виконанню малюком таких необхідних дій, як одягання, чищення зубів або прибирання іграшок.

Батькам варто знаходитися поруч зі своїм малюком на цьому етапі, щоб допомогти йому. Не варто очікувати від дитини, що вона за власним бажанням почне робити все, про що просить дорослий. Необхідно проявляти терплячість та наполегливо, неодноразово показувати малюку все знову й знову, аж поки він буде в змозі виконувати встановлений розпорядок за власною ініціативою.

Варто пам'ятати, що дитині необхідні чіткі заборони, з приводу яких не можна дискутувати. Чіткі заборони створюються батьками, їх беззаперечно та цілковито дотримуватися у сім'ї (не вмикати плиту, праску, не брати сірники, не виходити за межі двору та ін.), причому введення чітких заборон відбувається не стільки на словах, скільки через створення певного безпечного для дитини середовища, в якому вона зможе активно та природно проявляти себе.

В період подолання дитиною кризи 3-х років, батькам не варто:

• безкомпромісно наполягати на своєму, окрім випадків коли це загрожує здоров'ю або життю дитини - спрацьовують чіткі заборони, оскільки дитина може вирости безініціативною;
• намагатися «зламати» впертість дитини оскільки це може сприяти низькій самооцінці дитини;
• не дозволяти малюку діяти самостійно оскільки дитина може вирости малоініціативною та безвольною;
• не зважати на думку дитини оскільки це сприяє низькій самооцінці;
• постійно сварити дитину оскільки це призведе до низької самооцінки та невпевненості в собі.

Для того, щоб ранній розвиток дитини проходив з користю, батькам варто:

• уникати авторитарного стилю взаємовідносин у вихованні малюка;
• домовитись про єдині принципи виховання у сім'ї;
• навчитися «переключати» увагу малюка та використовувати "негативізм" дитини;
• не акцентувати увагу на істериках дитини;
• спільно з дитиною шукати компромісних рішень у конфліктних ситуаціях;
• слідкувати за своєю поведінкою, оскільки дитина копіює поведінку дорослих;
• озвучувати дитині її переживання та почуття, що допоможе малюку краще зрозуміти його емоційний стан.

Отже, з часом можна буде сказати, що ранній розвиток дитини промайнув як мить задоволення, коли дитина стає сприймає себе як окрему самостійну особистість, яка має власну думку та волевиявлення.

Батькам варто розуміти, що період розвитку дитини в 3 роки дуже важливий. Від того, як дитина подолає кризу 3-х років, а також від дій самих дорослих в цей період, буде залежати чи виросте дитина впевненою в собі, активною, вольовою та ініціативною особистістю або стане безвольною, невпевненою та ледачою у майбутньому.

Ранній розвиток малюка є однією з найцікавіших та найактуальніших тем для усіх батьків. Дізнайтеся також про не менш цікаве та важливе питання, а саме про основні знання та вміння, якими повинні володіти діти 3-4 років.